Нещодавно мені закортіло написати короткий код (shortcode) для вставляння програвача з переліком всіх долучених до публікації аудіофрагментів. Тобто, я хочу до даної публікації доліпити кілька mp3 файлів, підписати їх і у публікації використати якийсь короткий код... Словом, нижче. У файлі functions.php дописуємо таке:

До командного рядка часто ставляться як до якоїсь таємничої «шаманської магії». Насправді ж це дуже практична річ, яка кожному може стати в пригоді, особливо коли треба виконати якусь однакову дію над великою кількістю файлів. Багато моїх близьких і друзів перейшли на Gnu/Linux, але не всі з них знають про можливості, «заховані» в командному рядку на цих системах.

Хтось (Jonathan Esquivel) зробив дуже гарний, при тому не задовгий (12хв) швидкоплин (timelapse) створення озера у Blender:

Утиліту bc (an arbitrary precision calculator language) можна досить зручно використовувати для конвертування чисел між основами, в тому числі у скриптах:

$ echo "ibase=16; obase=2; 5F" | bc
1011111

$ echo "ibase=16; obase=8; 32" | bc
62

$ echo "ibase=10; obase=4; 12" | bc
30

Може, комусь і згодиться.

Уявимо себе адміністратором сервера, що перебуває під атакою--відплатою за EX.ua (одразу зауважу, що я не є таким адміністратором, у мене просто гарна уява).

У першу чергу, нам було би цікаво, що саме летить на нас, що саме «валить» наш сайт «із ніг».

Щоб довідатися, є різні способи — скажімо, дивитися журнал веб-сервера, дивитися трафік на сервері утилітою tcpdump чи подібною; можна на проміжному комутаторі відгалужувати трафік і дивитися його tcpdump’ом десь на іншому комп’ютері... Але, так чи інакше, завжди цікаво знайти найбільш універсальний інструмент.

На мій погляд, найбільш універсальним інструментом є саме tcpdump.

Раніше я вже писав про резервне копіювання в Лінуксі з допомогою obnam. З того часу розробка цієї програми припинилася, і мені потрібно було знайти альтернативу. Я зупинився на borg-backup. Але спершу:

Gmail дає змогу чіпляти до листа різні мітки, які з точки зору протоколів витягування пошти (POP3 та IMAP4) є скриньками. В принципі, інтерфейс Gmail також їх показує як скриньки з листами. Іноді у різних рецептах (згодувати spamassassin’у теку «Спам» із гуглопошти, наприклад) окремим пунктом програми передбачено витягування вмісту такої скриньки (за допомогою fetchmail, скажімо).

В тому, щоб попрощатись з mp3, є дві потреби, одна етична, друга — практична. Почнемо з другої. Один пан зробив гарний експеримент: він закодував звуковий файл різними форматами на кількох щаблях якости так, щоб на кожному зі щаблів отримати найбільш подібні розміри файлу в різних форматах. Ми підемо трохи далі й спробуємо з допомогою програми Audacity порівняти результати, які він отримав для mp3 та ogg. Критерієм слугуватиме аналіз звукових частот, наявних у файлі. Для цього ми скористаємось функцією «Побудувати графік спектру». Хоча такий аналіз показує далеко не все, він може бути гарною підказкою, якщо ви хочете перевірити, наскільки сильно змінився ваш файл після збереження з тим чи иншим параметром стиснення (майте на увазі: після закодування Audacity продовжує працювати з нестисненим оригіналом, тому для порівняння якости ви мусите окремо відкрити ваш закодований файл). Ось як виглядає оригінальний, нестиснений файл wav:

Якщо git status показує українські назви файлів як «"\320\277\321..."», спробуйте запустити комадну git config --global core.quotepath off. (Запозичено з stackoverflow).